Напад росії на Україну вніс свої корективи. Багато українців змушені були покинути домівки, роботу, своє“старе” життя. На новому місці, в іншій країні, прийшлося крок за кроком будувати стосунки з незнайомцями, тепер вже друзями, вчити мову, знаходячи в собі сили йти далі, не зупинятися, не здаватися, розкриваючи в собі коштовний потенціал, захований далеко всередині.
Хтось почав допомагати людям, які опинилися в тій же самій ситуації що й він більше двох років тому назад, присвячуючи вільний час волонтерству. Хтось розкрив в собі здібності фотографа, насолоджуючись прогулянками, під час яких можна зафіксувати яскраві моменти. Інші вушукують різноманітні рецепти, щоб пригостити смаколиками сім’ю та друзів чи вишивають.
Для Анастасії Саєнко способом відволіктися від поганих новин та розпочати нове життя в Золінгені стало малювання. Будучи архітектором за фахом, жінка завжди мріяла писати картини, відображаючи свої почуття на полотні.
- Ми всі вважали, що війна закінчиться за кілька днів і ми повернемося додому, – згадує художниця, – тому ніхто не планував залишитися тут назавжди. Я з сином везли речі до Відня – медикаменти, одяг та автомобіль і ми вирішили, що побудемо в Австрії декілька днів, а потім поїдемо до Золінгену, де живе сім’я моєї знайомої. Тут ми хотіли залишитися лише на пару тижнів, – знизала плечима жінка. – Але доля вирішила зовсім інакше. Хочу висловити велику подяку німцям, які прийняли українців. Особиста подяка євангелістичній церкві, де я разом з іншими людьми почала вивчати німецьку мову. Для мене було новим і незвичним, коли католик викладав для ортодоксів та мусульман, – ділиться своїми враженнями Анастасія. – Взагалі, в Золінгені дуже відкриті люди. За час мого перебування в місті я вже маю німецьких друзів, які мене дуже підтримують.
На минулому тижні, жінка приймала участь в аукціоні в підтримку Нікарагуа, на який пожертвувала одну зі своїх робіт.
– Німці були раді тому, що я змогла знайти в собі сили в моїй ситуації комусь допомагати. Я вірю, що добрі справи завжди до нас повертаються. В день аукціону я сказала, що наступного разу ми збиремо допомогу й для України.
Фактор, який вплинув на переосмислення своєї подальшої діяльності, стало розуміння того,що їі попередня робота, якою Анастасія займалася у Дніпрі, залишилася саме там. Сидіти без діла жінка не змогла і за порадою колежанки – спробувати щось нове, взялася за пензель. Батьки і чоловік, за фахом теж архітектори, які залишилися в Україні, підтримали бажання дорогої їм людини здійснити мрію дитинства.
Зараз Анастасія Саєнко має три виставки у Золінгені: у кафе в приміщенні C&A, в Кірхен кафе (Kirchencafé in Walder Kirche), в Internationaler Bund am Neumarkt та у Шотландії. Якщо в Золінгені відвідувачі можуть побачити картини, то в Шотландії лише їх фотографії, які висвітлюються за допомогою проектора.
На питання про плани на майбутнє, колишня мешканка Дніпра відповіла однозначно, залишитися в Золінгені.
- Бо якщо до минулих новорічних свят ми ще вагалися, то зараз вирішили пустити коріння. Тим більше, що з першого лютого наступного року виставку з Internationaler Bund am Neumarkt буде перенесено до центральної бібліотеки, – каже про свої подальші кроки на новому місці жінка. – Це мій шлях у вивченні німецької мови. Виставка розповідає про особливі слова, яких немає в українській мові. Моє бажання – донести до людей їхнє значення. Пояснення до кожного слова відвідувачі можуть прочитати під картинами маленького формату. Моя мрія, не тільки зробити виставку в Берліні, – додає Анастасія, завершуючи нашу розмову, – а й знайти власну майстерню, де я могла б розвивати свій талант, продовжуючи роботу, яка спонукає мене не впадати в апатію.
Zur Autorin
Svitlana Glumm wurde in Kropywnyzkyj in der Ukraine geboren. Die 44-Jährige studierte an der dortigen Universität Geschichte und später an der Uni in Kiew Journalismus. Als Journalistin arbeitete sie über zehn Jahre für Zeitungen in Kiew und Kropywnyzkyj, sie ist Mitglied im Journalistenverband der Ukraine. Svitlana Glumm verfasste mehrere Bücher, Manuskripte und Kurzgeschichten rund um die Themen Fantasy und Mythologie. Seit April 2022 lebt sie in Solingen.